Земельні ділянки – це геопросторові об'єкти. Вони мають певне розташування, межі, різноманітні просторові характеристики, які впливають на їх цінність, а отже й вартість. Перше, що робить потенційний покупець земельної ділянки – заходить на публічну кадастрову карту, щоб оцінити місцеположення ділянки, суміжників, наявність обмежень у використанні земель тощо. Лише оперуючи геопросторовими даними ми можемо оцінити привабливість земельної ділянки, потенційні ризики щодо її використання, виявити можливі проблеми (наприклад, кадастрові помилки). Різноманітні електронні майданчики, на яких продають нерухомість, вже давно перетворилися на геопортали – оголошення розміщуються у вигляді позначень на карті, які допомагають потенційному покупцю аналізувати ринкову ситуацію та приймати вірні рішення.

Ще з осені 2019 року урядом була значно розширена міжвідомча взаємодія державних та відомчих кадастрів. В результаті цього на публічній кадастровій карті з'явилося багато інформаційних шарів, що дають уявлення про наявність цінних природоохоронних територій, наявність покладів корисних копалин, охоронних зон електромереж тощо. Це, звичайно, були лише перші кроки на шляху до справжньої інтероперабельності державних геоінформаційних ресурсів. Проте у квітні 2020 року Верховна Рада ухвалила Закон України "Про Національну інфраструктуру геопросторових даних", що набрав чинності 1 січня 2021 року та визначив правові рамки для відкритості геопросторової інформації та забезпечення інтероперабельності кадастрів та державних та комунальних геоінформаційних систем. Вже в найближчі місяці має запрацювати Національний геопортал http://nsdi.gov.ua, який має стати "єдиним вікном" для доступу усіх бажаючих до наявної у державі геопросторової інформації.

Під рейдерським захопленням, як правило, розуміється неправомірне заволодіння майном проти волі власника за допомогою різних юридичних інструментів. У другій половині 2010-х років щороку понад півтисячі сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств ставали об'єктами рейдерських зазіхань. Переважно використовуючи недосконалості системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та кадастрової системи спритні ділки намагалися перехоплювати права на землю та корпоративні права на підприємства. Юридичною основою для рейдерських захоплень найчастіше ставали невиконані виконані грошові зобов'язання або конфлікти між учасниками та акціонерами підприємств, суперечки між власниками пайових ділянок та підприємством-орендарем. Звичайно, в окремих випадках у хід йшли підроблені документи, реєстраційні дії на основі неіснуючих рішень судів, крадіжки врожаю, самовільне захоплення землі, неправомірне зняття реєстраторами арештів, навіть в рамках кримінальних проваджень, підписування власниками земельних ділянок кількох договорів оренди тощо. У грудні 2019 року Верховна Рада ухвалила Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", яким вдалося частково ліквідувати прогалини законодавства, що сприяли рейдерству. Проте, звичайно, ключовий інструмент у забезпеченні надійного гарантування прав на нерухомість та землю - це ефективно функціонуюча кадастрово-реєстраційна система, що містить відкриті дані, надійно захищені від протиправних змін.

Україна стала однією із перших країн, яка дозволила застосування технології блокчейн для зберігання та захисту даних під час проведення електронних земельних торгів та у роботі Державного земельного кадастру. Проте широкого впровадження у кадастрово-реєстраційній діяльності ця технологія поки ще не набула, адже для її впровадження зміни потрібні на рівні законодавства. Певні організаційні передумови для розподіленого зберігання кадастрової бази даних закладає законопроект "Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" (№ 2194). У віддаленій перспективі, технологія блокчейн дозволить створити більш надійну інфраструктура для реєстрації об'єктів нерухомості та прав на них у розподіленій базі даних, зробить реєстрацію нерухомості повністю публічною. Проте спочатку треба все ще вирішити значну кількість технічних і юридичних проблем.

Ми поговоримо про цифрову трансформацію управління земельним банком сільськогосподарських підприємств, про те, як просторове планування територій громад впливатиме на ведення агробізнесу, а також про те, як далі розвиватиметься Національна інфраструктура геопросторових даних.