Загалом, український інвестиційний ринок є досить обмеженим: депозити, інвестиції в нерухомість, державні облігації тощо. Звісно, є можливість інвестувати за кордон, однак не варто забувати про обмеження. З огляду на такий перебіг подій, не дивно, що у суспільстві панує думка, що однією з найбільш дохідних інвестицій є нерухомість, адже вона вигідна, а головне – окупна.
Українці звикли інвестувати в житло, як гарантовано прибутковий та безпечний бізнес. Однак з відкриттям ринку землі, ми отримаємо якісно нову можливість для інвестування – сільськогосподарську землю: нерухомий, проте, ліквідний актив, який можна самостійно обробляти, здавати в оренду або ж закласти в банк. У той час, як нерухомість, залишатиметься активом з низькою ліквідністю та порівняно тривалим терміном окупності, про яку згадувалося попередньо. Залежно від розміру заощаджень, існують різні моделі інвестування в нерухомість. Наприклад, простий спосіб збереження капіталу – "законсервована" нерухомість без ремонту, що не приноситиме прибутку та більш складний спосіб – отримання стабільного пасивного доходу від здачі об'єкта в оренду, який ми й візьмемо для порівняння.
Тож до вашої уваги два рівноцінні активи із загальним капіталом 42 тис. дол.: однокімнатна квартира (без ремонту) у спальному районі Києва з подальшою перспективою її здачі в оренду, на противагу їй – земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальним розміром 25 гектарів.
І перше, з чим нам доведеться мати справу на початковому етапі – ремонт (~8 тис. дол.), комунальні платежі та передпродажна підготовка, собівартість яких, у залежності від класу придбаного житла, окупиться приблизно через 7-10 років. Не варто забувати про те, що житлова нерухомість потребує постійної уваги, контролю та систематичних витрат на утримання, у той час, як земельна ділянка – ні.
Не менш цікавою є "робота активів". Якщо договір оренди на земельну ділянку є довгостроковим, що унеможливлює ризики втрати ліквідності активу, то через швидкоплинність житлового ринку – ризики таки присутні. Крім цього, відчутно різняться щорічні платежі (протягом трьох інвестиційних років): земля – ~8 035 дол., нерухомість – ~9 900 дол. (мінус 3 міс. на ремонт 10 800 дол. - 900 дол.).
Зрештою, ціна виходу з інвестиційного проєкту, що зі сторони нерухомості ще й передбачає додаткові витрати на передпродажну підготовку – 1 000 тис. дол.: з боку нерухомості, сума становитиме 56 тис. дол. (з ризиком зниження ціни в залежності від ринку), з боку землі – 70 тис. дол. (за песимістичним прогнозом). У такий спосіб підсумковий річний відсоток за оренду землі становитиме 18,6% (56,07% за три роки), у той час, як оренда житла гарантуватиме лише 8,74% (відповідно – 26,23% за три роки).
Тобто, за умови купівлі паю у 2021 році та його продажу у 2024 році, коли ринок землі відкриється для юридичних осіб, навіть за песимістичними прогнозами, що ґрунтуються суто на міжнародному досвіді, інвестор зможе отримати приріст, який становитиме щонайменше 40%. Водночас ще однією незаперечною перевагою інвестування в землю є можливість її будь-коли продати, за такої умови ймовірність втратити в ціні – мінімальна (завдяки встановленому запобіжнику у вигляді мінімальної ціни).
У будь-якому випадку, свої переваги та недоліки має кожен актив. Підсумовуючи, можна зробити висновок, що земля, на противагу житловій нерухомості, є доволі привабливим для інвестування напрямом з високим потенціалом зростання, про що свідчить досвід відкриття ринку в ЄС.
Ба більше, на відміну від житла, земельні ділянки неможливо "недобудувати". Відтак запровадження додаткового інструменту у вигляді інвестицій у землю може виявитися вельми прибутковим, а головне надійним. Тож якщо вас цікавить можливість отримувати гарантований дохід без ризиків програти – раджу обдумувати свої кроки заздалегідь.