Головним результатом блоку стане розуміння кожним слухачем курсу, чи потрібна йому чи їй взагалі електронна система агроменеджменту – адже існують різні типи господарств і не всім потрібна чи нагальна цифровізація бізнесу. Ті, хто зрозуміє цінність системи для господарства, зможуть розібратись із типологією таких продуктів, створить перелік вимог до такої системи та отримає інформацію, як взагалі працює економіка використання цифрових облікових систем.

• Digital-інструменти – користь та нагальність

Цифровізація земельного банку для аграріїв – це не просто необхідність, це вимога часу. В сучасному світі вже неможливо змушувати бухгалтерію працювати на рахівницях, як і тримати інформацію про земельний банк у паперовому форматі. Ба більше, вже не працюють навіть таблиці Excel чи Google.

Це не відповідає рівню технологічного розвитку, який є на ринку. Технології дозволяють набагато ефективніше використовувати наявні ресурси земельного банку: моніторити, аналізувати та розпоряджатись ним – і приймати рішення на основі цих даних.

Використання цифрових інструментів та сервісів дозволяє керувати наявними ресурсами із більшою ефективністю.

• Практична користь від впровадження цифрових інструментів

По-перше, це значна економія часу на отриманні тих чи інших відомостей та роботі з ними. Відповідно, збільшується швидкість прийняття рішень на основі цієї інформації.

По-друге, це ліквідація «людського фактору» – всіх тих помилок, яких може припуститись людина в процесі внесення чи перенесення відомостей у ті чи інші паперові документи.

По-третє, це питання безпеки та зручності. Немає потреби у зберіганні великої кількості документів, більше не треба хвилюватись за їхній стан. В цифровому форматі можна тримати будь-яку кількість документів та копій – і бути впевненим, що їх не втратиш.

• Міф 1. Це дорого

Зараз існує велика кількість систем для агроменеджменту, систем управління та обліку земельного банку, сервісів, які дозволяють отримати дані з державного реєстру. Цифри по ринку дуже різняться, однак якщо оцінювати вартість їхнього впровадження, то це цілком адекватні цифри, які можуть собі дозволити українські аграрії: в середньому, близько одного долару на гектар.

• Міф 2. Це довго

Насправді, впровадження такої системи – це не роки роботи. Підприємство, яке має всі документи виключно в паперовому форматі, може перейти на нову систему за кілька місяців. Якщо є підприємство має хоча б мінімально оцифровані договори оренди, відомості про поля в обробітку – перехід відбудеться значно швидше.

• Міф 3. Я сам можу це зробити

Дуже важливо, що ці системи, для максимально ефективного використання, потребують кваліфікованих операторів – власників чи працівників, які з ними працюватимуть. Якщо у Вас є система та навчений персонал, то переваги перед усіма іншими типами обліку, аналізу і контролю стануть зрозумілими майже одразу.

• Навіщо навчатись на онлайн-курсі «Управління земельними ресурсами»?

По-перше, ми обговоримо, які взагалі дані потрібні аграріям для того, щоб розуміти свій земельний банк. Дізнаємось, де ці дані можна отримати та в якому форматі вони там зберігаються.

По-друге, розберемось, на які параметри аналітики цих даних варто звертати увагу, а які не несуть аналітичного навантаження. Розберемо також перелік вимог до системи агроменеджменту.

По-третє, розберемось, які зекономити на послугах, які надаються зараз у ручному чи напівавтоматичному режимі, за рахунок переведення їх у цифровий формат.