9 лютого відбулася п'ята лекція онлайн-курсу «PRO.Соняшник», організаторами якого виступили Освітній проєкт «Агрокебети» спільно з УКАБ та агенцією UCABevent. Заступник директора з виробництва СТОВ «Інтер», кандидат сільськогосподарських наук Владислав Тютюнник, поділився практикою вирощування соняшнику агрогосподарством у Чернігівській області.

Розпочав пан Тютюнник, за традицією, зі статистики. За його словами, у 2021 році в Україні було засіяно 6,4-6,7 млн га соняшнику. І в цьому році традиція розширення посівів під ним продовжиться.

«Якщо будемо контролювати водний баланс соняшника на півдні, то зможемо збільшуватися по площах вирощування», – зробив прогноз він.

За словами Владислава, найкращі для вирощування – Вінницька, Черкаська та Хмельницька області. Тому ті, хто працює в цих областях, можуть планувати більшу врожайність, ніж в інших регіонах. Загалом, за даними аграрія, середня врожайність соняшнику в Україні знаходиться в межах 21 ц/га.

Далі Владислав Тютюнник перейшов до практики. Зокрема, він розповів, чому у його господарстві у 2020 році повернулися до диференційованого вапнування ґрунтів. Площа кислих ґрунтів в Україні перевищує 10 млн га, і щорічно у складі сільськогосподарських угідь вона збільшується на 10-15 тис. га. Тому «вапнування – це процес, який у наших умовах допомагає поліпшувати стан ґрунту», впевнений спікер.

Водночас, він констатував, що в холдингах, де він працював раніше, увагу вапнуванню приділяли дуже мінімальну, адже це досить дорого. Наприклад, у СТОВ «Інтер» витрати на диференційоване вапнування становлять мінімум $200 на гектар. Тобто, середня норма десь 2,3 т/га. При цьому, якби вапнування було недиференційоване, то вапна потрібно було б вносити на 51% більше.

Він також показав карту внесення вапна й підкреслив, що нею можуть користуватися усі, хто хоче.

Також пан Тютюнник поділився досвідом визначення вологості ґрунту в метровому шарі на весні, який його агрогосподарство почало робити в 2020 році. Для цього аграрії купили пробовідбірник й злучили до процесу студентів, які через кожні 20 см поля брали проби ґрунту. Після цього спеціалісти вивели, скільки є ґрунтової вологи.

«По-перше, студенти вчаться. По-друге, ви будете знати, з якою густотою вам планувати посів. Тому що, якщо в метровому шарі немає вологи, то треба якось корегувати густоту. В розрізі ваших ґрунтів ви повинні розуміти скільки ви накопичили вологи в осінньо-зимовий період», – порадив спеціаліст.

Торкнувся пан Тютюнник і теми основного обробітку ґрунту. Він зауважив, що якщо у господарства є успіх на тому обробітку ґрунту, який воно використовуєте, значить усе робиться правильно. Щодо свого господарства він зауважив, що вони використовували оранку і глибоке рихлення.

Також аграрій нагадав, що урожайність соняшнику залежить від попередньої культури, яка була висіяна на цьому полі.

Особливу увагу Владислав Тютюнник приділив темі слабкорозвиненої кореневої системи. Він зауважив, що обробіток ґрунту має бути направлений на те, щоб коренева система по максимуму розвивалася вглиб та забирала воду з глибоких шарів, до 4 м.

Також він привів приклади основного обробітку ґрунту під соняшник та внесення добрив. Зокрема, показав карту внесення фосфору та калію у його господарстві.

«Вплив глибини закладки на кореневу систему, де ви збільшите концентрацію добрив, там збільшиться кількість концентрації кореневих волосків», – підкреслив аграрій. Й додав, що добрива треба класти на глибину від 15 см, десь 18-25 см, щоб рослина в період температур на вегетації мала можливість отримувати вологу, добрива та поживні елементи. Адже коли стане жарко вона не зможе нічого взяти з верхніх шарів.

Також пан Тютюнник зауважив, що він прихильник того, що потрібно закривати вологу. Невчасне закриття вологи веде до втрати 3-5 мм/добу. «Після того, як ми закрили вологу, ми використовуємо культиватори», – наголосив він.

Важливою була також тема вибору соняшнику та залежності його урожайності від гібрида. Адже яке насіння таке й коріння.

«Якщо у вас механічна сівалка і ви вже вирішили який у вас буде гібрид треба обов'язково відкалібрувати сівалки. У процесі калібрування ви будете знати, що точно потрібно поміняти», – підказав аграрій.

Щодо вибору густоти соняшнику, то за словами пана Тютюнника, диференціація допоможе розподілити посіви рівномірно по полю. На його думку, треба підходити диференційовано до кожного господарства, до кожного поля.

Окреме питання, за його словами, старт посіву. «У зоні лісостепу бажано сіяти після 20 квітня. Починайте з кукурудзи сіяти, а потім переходьте на соняшник. Починайте сіяти після Великодня», – поділився досвідом аграрій.

Далі спеціаліст поділився своїми враженнями про моделі сівалок та зауважив, що у його господарстві і студентів, і агрономів заставляють тримати глибину посіву соняшнику на рівні 4 см.

«Я не знаю, яка буде весна, але роблю два варіанта карт – більше 200 мм опадів накопичених в ґрунті, друга – менше 160 мм. В залежності, що будемо мати станом на 1 квітня, буду орієнтуватися по глибині посіву», – додав він.

А ось про визначення якості посіву соняшника пан Тютюнник сказав, що це цікаво, в першу чергу, керівникам. Керівники на місцях покажуть завжди якісні посіви, тому потрібно йти в поле і міряти.

«Щоб казати доцільність інвестицій в сівалки потрібно знати якість посівів», – підсумував він.

Цікаво було також почути його думку щодо використання рістрегуляторів. За словами аграрія, якщо господарство вибере поганий рістрегулятор, то соняшник може вирости висотою за 3 м.

«У нас на наступний рік запланований рістрегулятор на 100%», – додав він. За словами пана Тютюнника, його потрібно використовувати для того, щоб в поле вчасно заїхав оприскувач, були внесені фунгіциди в фазу цвітіння. «І то ви будете на коні», – заключив аграрій.