Лектор почав с пояснень, чому кукурудзу можна вважати високоефективною культурою. В першу чергу через те, що у селекції гібридів цієї культури досягнуто значного прогресу – правильно підібрані до гібриду добрива дають до 75% приросту урожаю. Також важливо, що кукурудза надзвичайно ефективно переводить світлову енергію у вуглеводи, гарно засвоює та перетворює велику кількість елементів мінерального живлення на урожай, і має дійсно привабливу ринкову вартість. При цьому він наголосив, що саме оптимальне мінеральне живлення відіграє важливу роль у реалізації генетичного потенціалу сучасних гібридів.

Це – дуже важливо для України, оскільки моніторинг мінерального живлення ґрунтів нашої країни демонструє таку нестачу, від найдефіцитнішого елементу до найменш дефіцитного:

• сірки – 98%;
• фосфору – 92%;
• цинку – 69%;
• молібдену – 58%
• міді – 53%;
• бору – 50%;
• кислих ґрунтів – 49%;
• калію – 46%;
• мангану – 6%.

Крім того, аграріям доводиться стикатись із зміною агрокліматичних зон по всій території України, яка має як негативні наслідки, так і позитивні. Серед останніх, зокрема, більш ранні дати початку вегетації та збільшення усього вегетаційного періоду, регіональне збільшення придатних ґрунтів з високою ефективною родючістю та поліпшення умов для збирання за рахунок покращення умов. Звичайно, більшість факторів мають негативну характеристику:

1. Покращуються умови перезимівлі шкідників, збудників хворіб та бур'янів.
2. Збільшується загроза загибелі та пошкодження через весняні приморозки.
3. Скорочується період ранньовесняних робіт.
4. Погіршуються умови зволоження ґрунту та підвищується його щільність.
5. Знижується рівень ґрунтових вод.
6. Підвищення температури повітря та ґрунту збільшує можливість теплового стресу для рослин.
7. Уможливлюються більш різкі зміни погоди та аномальні погодні явища.

Розглядаючи шляхи покращення ситуацію лектор навів формулу розрахунку компенсувальної дози азотних добрив, які мають пришвидшити поглинання ґрунтами органічної маси, яка лишається після попереднього врожаю. Також поговорили про покривні культури та сівбу кукурудзи разом із ними – нова технологія, що зараз активно використовується американськими та канадськими фермерами. Її ідея в максимальній занятості ґрунту культурами, що допомагає утримувати у ній вологу. Додатково лектор навів перелік найкращих сидератів, які можна використовувати при впровадженні цієї технології в Україні.

Серед чинників, які впливають на ефективність добрив, найважливішими професор назвав невдалий вибір гібриду (20-40%) та незбалансоване застосування добрив (20-50%). Крім них, існує ще й цілий перелік недоліків агрохімічної складової технології вирощування кукурудзи, кожен з яких погіршує ситуацію у виробництві:

Це й усереднення агрохімічних даних по полю, тобто неврахування строкатості ґрунтів, і приблизні розрахунки доз добрив і меліорантів (хоча їх розроблено близько 50), і недосконалість техніки для внесення добрив.

Багато уваги приділили рівню кислотності грунтів та його впливу на кукурудзу: що нижче рівень рН ґрунту, тим більш обмежені ріст та урожайність. Згадали про вапнування, познайомились із світовим досвідом та формулами розрахунку: 1 тонна внесеного дефекату додає 6-8 центнерів продукції у розрахунку на зерно.

Важливим знанням стала популярна наразі «Концепція чотирьох правил застосування добрив», яка передбачає вплив на дозу, форму, строки внесення та способи внесення. Після цього обговорили особливості засвоювання різних добрив, норми та потенційні ризики.

Окремо зупинились на рядковому, або стартовому, внесенні добрив та поговорили про вимоги до такого удобрення і про його переваги, серед яких:

1. Потрібна у вісім разів менша кількість добрив
2. Пришвидшення стартового росту
3. Доступність добрива після дощу
4. Безпечність мікроелементів для рослин
5. Покращене пригнічення бур'янів
6. Краще перенесення тимчасової посухи
7. Зменшення пошкоджень шкідниками і хворобами
8. Зменшення впливу строкатості родючості ґрунту
9. Зменшення впливу нерівномірності основних добрив
10. Краще запилення та наповнення зерна
11. Підвищення урожаю, в залежності від погоди

Крім того, лектор окремо зупинявся на питання засвоєнню фосфору, розповідав про мікрогранульовані добрива, біофільні реакції культури на позакореневі підживлення, страхове внесення та ще багато чого. Загалом, лекція тривала близько двох годин та закінчилась побажанням «не дощів, а успіхів» від Григорія Господаренко.