У лекції будуть висвітлені питання оптимізації живлення та удобрення кукурудзи. Розглянемо вимоги культури до агрофізичних і фізико-хімічних показників ґрунтів. Звернемо увагу на динаміку засвоєння елементів живлення та сучасні способи діагностики мінерального живлення кукурудзи.

Особливу увагу під час лекції приділимо встановленню оптимальних доз, форм, строків і способів застосування добрив:

• дізнаємось про сучасні підходи до розрахунку доз добрив;
  
• визначимо строки внесення азотних добрив залежно від їх форм;
  
• поговоримо, що саме і у якій кількості вносити у рядки під час сівби;
  
• проаналізуємо доцільність проведення підживлень кукурудзи та застосування мікроелементів.
  

Упродовж двох годин матеріал буде представлено на 100 слайдах.

Під дією різних чинників просто зараз відбуваються суттєві зміни в формуванні сегетальної, рудеральної та лугової рослинності. В Лісостепу з'являються бур'яни, які характерні для Степової зони. Розкриття невідомих ще сторінок взаємодії рослин стає новим резервом підвищення продуктивності ценозів.

Є актуальною розробка агротехніки мішаних і ущільнених посівів, пристроїв для проведення заходів з контролю бур'янів і ґрунтовтоми біологічним шляхом. Вивчення складних взаємовідносин між рослинами при їх спільному зростанні привертає все більше уваги дослідників, що характеризує наукову і практичну актуальність цієї проблеми.

Взаємодія між організмами є найважливішою проблемою сучасної біології, яка має надзвичайне теоретичне і практичне значення. Залежно від того, під якою рослиною і в якому ценозі формується суміш біологічно активних речовин (виділень кореневої системи, рослинні рештки тощо) їхні хімічні біологічні властивості будуть не однакові. А це позначається на видовому складі ценозу.

Крім цього, зростає проблема впливу хімічних препаратів на сегетальну рослинність, що в свою чергу також потребує детального вивчення в конкретних умовах. Ще однією складовою контролю бур'янів є застосування гербіцидів з різним механізмом дії.

Також спостерігається явище ґрунтовтоми, яке полягає в повній або частковій втраті ґрунтом його родючості, що проявляється в зниженні врожаю і погіршенні його якості, є прямим чи непрямим проявом взаємодії рослин, в т.ч. бур'янів.

Система землеробства повинна прискорити кругообіг речовин у ценозі для отримання максимального врожаю культури. Тому і є важливим вивчення хімічної взаємодії рослин – питання досить складного і такого, що потребує експериментальних досліджень. Особливо, в умовах змін клімату.

Сівозміна – це ключ до стабільності та успіху!

Ключові питання моєї лекції:

• Основні критерії вибору попередників для кукурудзи. Які кращі попередники для кукурудзи?
• Можливості вирощування кукурудзи в монокультурі
• Наслідки посіву кукурудзи після соняшнику
• Необхідні рішення для зменшення впливу соняшнику як попередника. Вплив попередників на врожайність

Погодні примхи щороку вносять свої корективи, випробовують і загартовують наших сільгоспвиробників на шляху до отримання високих і стабільних врожаїв кукурудзи. Особливим роком в цьому сенсі був 2020 рік – через аномально низькі температури в травні і червні місяці, які мали суттєвий вплив на стартовий етап розвитку кукурудзу, а також спричинили прояви фітотоксичності на культурі після використання як ґрунтових, так і страхових гербіцидів.

Під час навчання зупинимось на таких темах:

• Особливості застосування гербіцидів на кукурудзі. Сучасна світова класифікація гербіцидів (HRAC), заснована на сайтах дії, включає в себе 27 груп діючих речовин. Звичайно, можна спробувати їх запам'ятати і детально розібрати всі сайти дії. Але для цього нам потрібно дуже багато часу. Велика кількість гербіцидів з різних груп мають загальні хімічні властивості і гербіцидну активність, а також подібні симптоми прояву фітотоксичності. З прикладної точки зору набагато зручніше об'єднати групи за способами дії. З тих, що використовуються на кукурудзі, їх п'ять: регулятори росту, інгібітори синтезу амінокислот, інгібітори росту проростків, інгібітори фотосинтезу та інгібітори пігментів. В ході лекції ми розглянемо детально кожну групу, їх особливості: які фактори впливають на можливі прояви фітотоксичності на кукурудзі при застосуванні страхових і досходових гербіцидів, як уникнути негативного впливу по відношенню до культури.
• Підрахунок кількості листків кукурудзи для внесення страхових гербіцидів. В світі використовують кілька методів підрахунку кількості листків. Перший – метод за шкалою ВВСН або його ще називають методом «полеглих духом», коли рахуються всі листки, справжнім листком рахується той, який відхилились від горизонталі. Другий метод – за шкалою Айови, «метод комірців», коли рахуються тільки ті листки, які утворили вушка або комірець. Між першим і другим методом є розбіжність в два-чотири листка. Чим більше стадія розвитку - тим більше розбіжність. Метод «полеглих духом» або за шкалою ВВСН показує більшу кількість листків. Однак метод «комірців» більш точний. Ми зупинимось на методі підрахунку листків кукурудзи, який прийшов до нас із Сполучених Штатів Америки, від знавців вирощування цієї культури. Також розглянемо, чим кукурудза відрізняється від інших культур зернових культур у формуванні воскового нальоту в залежності від фаз розвитку і як це впливає на селективність гербіцидів до кукурудзи.
  

Останнім часом чи не основною проблемою вирощування кукурудзи в Україні стає дефіцит вологи в період вегетації. Дозволити собі зрошення може не кожне господарство, а за аномальної спеки і посухи інтенсивні гібриди з високими показниками ФАО не можуть сформувати врожай.

Під час презентації будуть висвітлені судинні хвороби кукурудзи, які завдають найбільшої шкоди саме при дефіцити вологи в грунті та стресуванні рослин. Крім того, обговоримо проблеми контролю сажок кукурудзи, а саме - чому якісне насіння і протруйник не завжди можуть стримати сажку і що можна з цим робити.

Кукурудза – одна з культур, урожайність якої незмінно зростає у всіх країнах світу. Проте, на заваді отриманню високих і сталих врожаїв культури можуть стати комахи.

• Чи всі комахи, які ми зустрічаємо в посівах кукурудзи є шкідниками?

Кукурудзяне поле, як і будь який інший агроценоз, є місцем «проживання» багатьох видів живих організмів взагалі і комах, зокрема. Але не всі вони є шкідливими. Більше того: види комахи, які харчуються кукурудзою, шкідниками є лише за певної кількості. Тому, для планування захисту, потрібно не лише знати «ворога в обличчя», а при якій чисельності цих видів застосування заходів буде економічно доцільним.

• Що таке моніторинг шкідників і чи дійсно він необхідний?

Моніторинг шкідників – це спостереження за їх появою та розвитком. Щоб спланувати строки робіт і прийняття рішення щодо застосування того чи іншого заходу необхідно провести огляд посівів на виявлення шкідливих видів комах. І тут важливо знати: «кого» шукати, де (ґрунт, листя, стовбур і т.п) і як саме (провести розкопки, розрізати стебло чи просто порахувати комах, які трапляються).

• Чи впливають кліматичні зміни, теплі (або навпаки холодні безсніжні) зими на шкідників?

Комахи – пойкілотермні види живих організмів, тобто температура їх тіла залежить від температури зовнішнього середовища, тому погода має вирішальне значення в комплексі факторів, що впливають на їх поширення, розвиток та шкідливість. Наприклад, за прохолодної весни зростає ризик пошкодження сходів грунтовими шкідниками, паростковою та шведською мухами. Посушливого літа і восени деякі шкідники (такі, як цикадки або кукурудзяний жук) завдають більш відчутної шкоди, в той самий час, як попелиці – навпаки меншої. Знаючи ці особливості можна завчасно підготуватися та підібрати препарати.

• Що потрібно враховувати, плануючи захист кукурудзи від шкідників? Які критерії вибору інсектицидного/біологічного захисту?

При плануванні захисту кукурудзи від шкідників і виборі заходів захисту та препаратів, необхідно: по-перше, встановити видовий склад шкідників; по друге, визначити фазу, проти якої буде спрямовано застосування препарату; і нарешті – визначити строки проведення робіт. Саме для цього необхідне знання морфології шкідника (як виглядає) та біології (яка фаза шкідника є шкідливою, яка вразливою, коли з'являється, як поширюється).

Кукурудза і сівозміна. Сівозміна – найдешевший спосіб підвищення і стабілізації урожайності кукурудзи за роками. Сівозміна як основа високої ефективності любого агротехнічного заходу –міф чи реальність? Чи варто іти на монокультуру? Де менше проблем і більша віддача від вкладених зусиль в монокультурі чи в сівозміні? Наскільки актуальним є питання сівозміни для кукурудзи? Її місце в сучасних короткоротаційних сівозмінах? Чи все те, що вчили в університетах, відповідає дійсності на полі сьогодні?

Обробіток ґрунту. Сучасний погляд на обробіток ґрунту, як на найбільш проблемний елемент технології, що вимагає диференціації за типами ґрунту та рельєфу. Чи дійсно оранка під кукурудзу є всюди обов`язковою? Наскільки традиційний обробіток відповідає сучасному глобальному потеплінню. Що сьогодні інноваційного в світі та Україні в питаннях обробітку ґрунту? Що більше ускладнюється економічна ситуація та проблема глобального потепління, то більш актуальним стає питання мінімізації такого затратного агрозаходу, як обробіток ґрунту. Чи можлива і ефективна в умовах України цілковита відмова від механічного обробітку ґрунту? Які ризики можуть виникати в системі No-till? Досвід вітчизняних фермерів застосування системи землеробства No-till в Україні.

Ось той короткий перелік питань, на які я намагатимусь дати відповідь під час лекції. Нам є про що поговорити, тому сподіваюся, що наше спілкування буде корисним для всіх. Чекаю Вас всіх на онлайн-курсі "PRO.Кукуудза".