Наразі в світі існує велика кількість гербіцидів, які розподіляються на групи за діючими речовинами, їхнім впливом та іншими факторами. Саме для вирощування кукурудзи використовується лише п'ять видів:

• Регулятори росту, також відомі як синтетичні ауксини. Вони вносяться у фази V1-V2, за шкалою Iowa. Якщо при внесенні гербіциду рослина знаходиться у стресовому стані, через декілька днів можлива поява симптомів фітотоксичності: скручення листків, вилягання кукурудзи у більш пізніх фазах, склеювання вторинних коренів та зміна забарвлення. На більш пізніх стадіях можливі почорніння початків та відсутність зерен, скручування листків, яке не дозволяє вийти волоті;
• Інгібітори синтезу амінокислот, вони ж сульфонілсечовини. Ризик настання післядії зростає по мірі збільшення рівня pH (вище за 6,5) у ґрунтах полів. Тому вирішенням потенційної проблеми фітотоксичності стане більш глибокий обробок ґрунту. Симптоми наступні: листки ширші та коротші за норму, листки обгортки скручуються, корені укорочуються, іноді – знебарвлення листків. У подальшому – рослини без початків, неповні чи почорнілі початки, деформовані ряди;
• Інгібітори росту проростків. Їхній вплив може проявлятись через скручення 2-3 листків (фаза 2-3 листка), склеювання кінчиків 2 і 3 листків і всіх подальших листків (фаза 4-6 листків), світле забарвлення рослин та низкорослість;
• Інгібітори фотосинтезу. Найчастішими симптомами є точкові опіки на листі, причиною чого частіше за все стає застосування препаратів групи по росі, яке співпадає у часі з температурами нижче за 6 градусів Цельсія;
• Інгібітори пігментів, або блічери – остання новинка у гербіцидному напрямку. За умов високої вологості повітря, яка перевищує 60%, листки кукурудзи можуть набути характерного білуватого забарвлення, а у фазі 5-6 листків – знебарвлення на третьому та більш молодих листках.

Окремо зупинились на тому, що ж таке стресові умови для рослин, яких варто уникати при використанні гербіцидів:

• суттєві добові перепади температури;
• чергування дощів та високих температур;
• нестача елементів живлення;
• температура нижче 6 або вище 25 градусів Цельсію;
• несприятливі погодні умови за три дні до та протягом трьох днів після внесення;
• попередній стрес рослини від поганої погоди, граду, шкідників, хвороб.

Після ознайомлення з видами гербіцидів перейшли до другої частини теми – визначення фаз розвитку рослин кукурудзи для внесення гербіцидів. Лектор навів схему, яку ми викладали для завантаження після сьомої лекції Юрія Лисака, з групи компанії «Агро-Регіон» (ось посилання на документ у високій якості: https://www.english.arvalisinstitutduvegetal.fr/scales-of-corn-stages-@/file/galleryelement/pj/d8/23/4a/de/scales_of_corn_stages2467039553806431025.pdf)

Існують три системи оцінювання фаз розвитку – Arvalis, Iowa та BBCH. Різницю між ними можна порівняти за допомоги наведеної таблиці: в цілому, вони різняться назвами фаз та методами підрахунку листків (у період вегетації).

Крім того, Олександр Каменєв поділився практичною та корисною таблицею з рекомендаціями по внесенню гербіцидів, із порівнянням різних шкал та методологій.

Наприкінці приділили увагу рівню змочуваності культур та особливостям кукурудзи відповідно до цієї характеристики – цьому і була присвячена завершальна частина лекції. Та курсу.