Спікерка навела велику кількість аналітики стосовно стану справ із кукурудзою в світі та Україні та щодо перспектив цієї культури. Так, наприклад, зараз рекордна урожайність кукурудзи у світі складає близько 38 тон – жодна інша культура не здатна на такі показники.

В Україні урожайність щороку коливається та залежить від погодно-кліматичних умов із загальною тенденцією до зростання. Так саме і з посівними площами кукурудзи, які також щороку змінюються: останнім часом довкола показника в 4 мільйони гектарів. Цікавою є регіональна аналітика стосовно посівних площ: центральні, північні та західні регіони щорічно збільшують площі – на 7%, 11% та 12% відповідно, в той час як Схід і Південь зменшують території під культуру. Тут обмежуючим фактором є волога, яка є складовою агрокліматичних умов.

Ці умови мають великий вплив на загальну урожайність кукурудзи. Окрім них, на урожай вливають, у відсотковому співвідношенні:

• 20%-30% – агрокліматичні умови та ґрунти,
• 30%-40% – технологія,
• 40%-45% – генетика.

Всі ці фактори є взаємопов'язаними, впливають один на одного та на кінцевий результат. Наприклад, особливо несприятливі агрокліматичні умови чи невірний вибір технології можуть зумовити низьке розкриття потенціалу гібриду – аж до 10%-20% від максимальних показників, або ж навіть нульовий результат.

З перерахованих вище факторів єдиним, на який можливо вплинути – технологія. Ця складова, в свою чергу, складається з наступних чинників:

• 5% – попередник,
• 10% – підготовка та посів,
• 25% – обробка насіння,
• 35% – управління бур'янами,
• 30% – система добрив,
• 5% – система збирання.

Незважаючи на невисокий відсоток участі попередника у формуванні загальної структури урожайності, 2020 рік показав, наскільки насправді фундаментально важливою є сівозміна. Для кукурудзи найкращим попередником є бобові (горох, соя) або озима пшениця, найгіршим – буряк. В цілому ж, кукурудза є однією з культур, що не вибаглива до попередників. Проте є декілька культур, після яких її вирощування є проблемним: соняшник, цукрові буряки та власне кукурудза.

Її важливість неможливо переоцінити. Однак часто сільгоспвиробники не дотримуються технологічних правил, з трьох причин:

• зміна агрокліматичних умов – об'єктивна причина, вплинути на яку неможливо;
• економічна причина – високий вплив дохідності культури на прийняття рішення;
• потреба ринку – попит на культуру також впливає на стан сівозміни.

Протягом усього часу лекції спікерка на прикладах демонструвала важливість сівозміни – не просто як теоретичної концепції, а прикладного інструменту.

Так, Наталія Скоробогата розкрила поняття «сумарне випаровування», яке складається з евапорації та транспірації, та пояснила його вплив на управління вологою та збільшення урожайності. Навела низку коефіцієнтів, які впливають на результативність кукурудзи, адже волога – основний лімітуючий фактор для поля.

На основі даних за багато років пояснила причини спадів та зростанню урожайності, змоделювала варіанти сівозміни та вказала на найефективніші з них. Також розповіла про вплив управління вуглецем на урожайність, визначивши ідеальне співвідношення вуглецю та азоту у ґрунті: 24 до 1.

Розповіла про важливість та вплив інтервалу між культурами на потенційну врожайність: якщо не враховувати контрольовані фактори та не приділяти цій культурі уваги, втрати на третій поспіль рік вирощування можуть скласти до 20%. Відповідно – надала рекомендації щодо повернення культури на поле.