Друга лекція курсу «PRO.Кукурудза». Говорили про сівозміну та попередників
Друга лекція Інтенсивного онлайн-курсу «PRO. Кукурудза» «Попередники та місце у сівозміні» відбулась 9 лютого. Її читала Наталія Скоробогата, агроном-технолог, практик із більш ніж 20-річним досвідом у галузі ресурсозберігаючих технологій, представник відділу ключових клієнтів компанії Bayer.
З одного боку, тема сівозміни – проста та зрозуміла для всіх. З іншого – мало хто дотримується правил її формування. А 2020 рік допоміг нам всім зрозуміти, що із нею не все так просто і, на моє переконання, сівозміна відіграла одну з ключових ролей у формуванні потенціалу урожайності
— почала свій виступ Наталія
Спікерка навела велику кількість аналітики стосовно стану справ із кукурудзою в світі та Україні та щодо перспектив цієї культури. Так, наприклад, зараз рекордна урожайність кукурудзи у світі складає близько 38 тон – жодна інша культура не здатна на такі показники.

В Україні урожайність щороку коливається та залежить від погодно-кліматичних умов із загальною тенденцією до зростання. Так саме і з посівними площами кукурудзи, які також щороку змінюються: останнім часом довкола показника в 4 мільйони гектарів. Цікавою є регіональна аналітика стосовно посівних площ: центральні, північні та західні регіони щорічно збільшують площі – на 7%, 11% та 12% відповідно, в той час як Схід і Південь зменшують території під культуру. Тут обмежуючим фактором є волога, яка є складовою агрокліматичних умов.

Ці умови мають великий вплив на загальну урожайність кукурудзи. Окрім них, на урожай вливають, у відсотковому співвідношенні:
  • 20%-30% – агрокліматичні умови та ґрунти,
  • 30%-40% – технологія,
  • 40%-45% – генетика.
Всі ці фактори є взаємопов'язаними, впливають один на одного та на кінцевий результат. Наприклад, особливо несприятливі агрокліматичні умови чи невірний вибір технології можуть зумовити низьке розкриття потенціалу гібриду – аж до 10%-20% від максимальних показників, або ж навіть нульовий результат.

З перерахованих вище факторів єдиним, на який можливо вплинути – технологія. Ця складова, в свою чергу, складається з наступних чинників:
  • 5% – попередник,
  • 10% – підготовка та посів,
  • 25% – обробка насіння,
  • 35% – управління бур'янами,
  • 30% – система добрив,
  • 5% – система збирання.
Незважаючи на невисокий відсоток участі попередника у формуванні загальної структури урожайності, 2020 рік показав, наскільки насправді фундаментально важливою є сівозміна. Для кукурудзи найкращим попередником є бобові (горох, соя) або озима пшениця, найгіршим – буряк. В цілому ж, кукурудза є однією з культур, що не вибаглива до попередників. Проте є декілька культур, після яких її вирощування є проблемним: соняшник, цукрові буряки та власне кукурудза.
Сівозміна – це науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур та пари в часі та розміщенні на полях
Її важливість неможливо переоцінити. Однак часто сільгоспвиробники не дотримуються технологічних правил, з трьох причин:
  • зміна агрокліматичних умов – об'єктивна причина, вплинути на яку неможливо;
  • економічна причина – високий вплив дохідності культури на прийняття рішення;
  • потреба ринку – попит на культуру також впливає на стан сівозміни.
Протягом усього часу лекції спікерка на прикладах демонструвала важливість сівозміни – не просто як теоретичної концепції, а прикладного інструменту.

Так, Наталія Скоробогата розкрила поняття «сумарне випаровування», яке складається з евапорації та транспірації, та пояснила його вплив на управління вологою та збільшення урожайності. Навела низку коефіцієнтів, які впливають на результативність кукурудзи, адже волога – основний лімітуючий фактор для поля.

На основі даних за багато років пояснила причини спадів та зростанню урожайності, змоделювала варіанти сівозміни та вказала на найефективніші з них. Також розповіла про вплив управління вуглецем на урожайність, визначивши ідеальне співвідношення вуглецю та азоту у ґрунті: 24 до 1.
Окрім іншого, сівозмінне чергування культур важливе для того, щоб відбувалась ротація утворення різної біоти навколо кореневих систем, що забезпечуватиме оптимальне співвідношення вуглецю та азоту у ґрунтах
— наголосила Наталія
Розповіла про важливість та вплив інтервалу між культурами на потенційну врожайність: якщо не враховувати контрольовані фактори та не приділяти цій культурі уваги, втрати на третій поспіль рік вирощування можуть скласти до 20%. Відповідно – надала рекомендації щодо повернення культури на поле.
Наступна лекція Інтенсиву «PRO. Кукурудза» прочитав Юрій Лисак, головний агроном підприємства «Агро-Регіон». Він розповів про наступний крок у життєвому циклі кукурудзи – сівбу