Двогодинна розмова була присвячена хворобам кукурудзи, хоча лектор і наголосив на початку лекції: інформація про захворювання культури застаріває з величезною швидкістю, тому є три головні причини. Це – розвиток технологій, оновлення селекції та зміна клімату.

Розпочалась лекція з обговорення зміни клімату на території України та впливу цього процесу на вирощування сільськогосподарських культур і кукурудзи зокрема. А саме – як кліматичні зміни впливають на появу та зникнення захворювань культури та шкідників, як змінюється видовий склад патогенів та які нові виклики постають перед українськими аграріями.

Основним джерелом вологи в Україні є Атлантика, звідки приходять циклони, що приносять дощі та сніги. Вони приходять на територію з заходу на схід, слабшаючи дорогою. Саме тому західні регіони України отримають більше вологи, на центральні припадає значно менше, а до східних регіонів майже нічого не доходить. Олександр навів наочний приклад цього року: центральна частина засипана снігом, а на території Харківщини, де він проживає, товщина снігового покрову складає 1-1,5 сантиметри. Це призводить до зволоження верхніх слоїв ґрунту, що не влаштовує такі культури, як соняшник і кукурудза з їхнім розлогим корінням.

При оцінці погодних умов аграрії часто забувають про фактор вологості повітря. Саме низька вологість повітря призводить до тих перепадів, що ми спостерігаємо останнім часом: вдень на вулиці важко знаходитись, а вночі – навпаки, прохолодно.

Кукурудза – культура з південноамериканським корінням, для неї такі перепади температур є стресом. Через цей постійний стрес, викликаний кліматичними змінами, вона хворіє на відповідні захворювання – наприклад, бактеріози. Виникають проблеми із фунгіцидами, адже вони можуть не сприйматися рослинами у стресовому стані, або здійснювати не такий вплив, на який розраховують аграрії. Багато проявів таких змін впливають на захворювання та стан посівів: наприклад, часта вітряна погода сприяє перенесенню та змішенню спор патогенів, пилові бурі та смерчі мають абразивні властивості та пошкоджують листя, а нерівномірність розподілу вологи (місячна норма за одну 15-хвилинну грозу) не дозволяє ґрунтам накопичити вологу, яка стікає у ставки та річки.

Раніше вважалось, що дієвими способами попередження захворюванням є сівозміна та просторова ізоляція поля на відстані 200-400 метрів, а також формування лісосмуг. Зараз майже всі ці рекомендації не діють.

Це все впливає на ефективність захисту, адже для внесення пестицидів, інсектицидів та фунгіцидів ситуація має відповідати кільком параметрам: вносити треба ввечері, у безвітряну погоду, у рослину не у стані стресу, у відповідне температурне «вікно». Проблема нашого часу в тому, що такі умови майже неможливо знайти. Все це призводить до наступних наслідків:

• Ускладненість сівби;
• Несвоєчасність на невирівняність сходів;
• Постійний стрес у рослин;
• Механічне травмування рослин;
• Раньові інфекції, зокрема, бактеріози;
• Недостатній вплив системних протруйників;
• «Промивання» гербіцидів;
• Розвиток захворювань і шкідників в зимовий період;
• Недобір урожаю;
• Ускладнення при підборі та застосуванні пестицидів.

Тож, всі передумови для розвитку хвороби з'ясовані. Тепер – до джерел її поновлення:

• Є хвороби, які приходять з насінням. В таких випадках варто звертати увагу на якість насіння та приділяти час правильному підбору протруйника;
• Величезна кількість захворювань знаходиться у немінералізованих рослинних рештках. З цим джерелом можна боротись впровадженням технологій прискорення їхньої мінералізації (подрібнення, деструкція стерні, внесення достатньої кількості нітрогену), сівозміною та просторовою ізоляцією полів;
• Невелика, але постійна кількість заражень приходить з хворих рослин та бур'янів. Рішенням є фунгіциди, стійкі сорти та гібриди, як і боротьба з бур'янами;
• Останній напрямком є ґрунт. У цьому випадку інфікуються підземні органи – часто не лише проростки, а й дорослі рослини. Ці інфекції важче за все контролювати.

Агрономам важливо знати, я яких саме джерел приходять різні захворювання для різних культур. Ці знання допомагають приймати вірні рішення та не зашкодити культурі невірно обраним лікуванням.

Боротьбу з захворюваннями Олександр Акулов проілюстрував на прикладі традиційної хвороби – Сажки кукурудзи, та її підвидів – летючої та пухирчастої. Сажка має два джерела інфікування – з насінням та через ґрунт. Перший шлях можна попередити шляхом вірного підбору протруйника, другий – за допомоги фунгіцидів.

Важливо лише розуміти, в яких умовах використання фунгіциду на кукурудзі є виправданим:

• в регіонах із достатньою кількістю опадів;
• в регіонах, де для зрошення кукурудзи використовуються дощувальні «фрегати»;
• у випадку висіву кукурудзи по кукурудзі в монокультурі;
• при використанні орної технології no-till, strip-till чи minimum-till;
• при інтенсивному травмуванні рослин: град, вітри, бруд.

Після цього обговорили шляхи виживання ґрунтових інфекцій кукурудзи (протруєння та чотирипільна сівозміна), види бактеріозів кукурудзи (в тому числі, карантинні) та фактори їхнього розвитку. Не меншу увагу приділили хворобам качанів та стебловим гнилям, використанню фунгіцидних протруйників у разі такого захворювання, різноманітним мікротоксинам кукурудзи, а також – Іржі кукурудзи та Фізодермі кукурудзяній. Незважаючи на поодинокі випадки цих захворювань в Україні, про них вже зараз варто дізнатись та почати вивчати, адже вони стаю все частішою причиною гибелі урожаю в Поліському регіоні, західних та південних регіонах України.