Нагадаємо, перед цим слухачі разом із кандидатом біологічних наук Олександром Акуловим вивчали системи фунгіцидного захисту культури, які використовуються для догляду за посівами.

Лектор почав із невтішної інформації: незважаючи на технічний та науковий прогрес, втрати урожаю від бур'янів, шкідників та захворювань по всьому світу складають 25%-30%, а в окремі роки – навіть до 50%.

Що стосується власне кукурудзи, то втрати врожаю від комплексу шкідливих організмів в посівах культури розподіляються наступним чином:

• 55% - втрати спричинені бур'янами;
• 20% - втрати через шкідників;
• 15% - фактор хвороб;
• 10% припадає на інші чинники.

Зміни кліматичних та інших факторів призводять до трансформації агроценозів: зокрема, до зміни структури посівних площ і суттєвої зміни сортового складу. Відповідно, іншими стають і вимоги до добрив – останні 5-10 років перевага надається азотним добривам, які, в свою чергу, впливають на pH ґрунту. Змінюється також і ґрунтовий покрив, і пестициди. В них на перший план виходять такі діючі речовини, про які ще декілька років не знали навіть спеціалісти.

Також на зміну агроценозів суттєво впливає збільшення частки зернових, до складу яких входить і кукурудза. За останніми даними, у структурі посівних площ України вони складають 63,8%, що приблизно дорівнює 5 мільйонам гектарів.

Відповідно, всі перераховані вище зміни впливають і на виникнення фітосанітарних проблем:

• Підвищення небезпеки складної епідеміологічної ситуації;
• Зміни ареалів існування шкідливих організмів – міграція та поширення на північ;
• Можливість акліматизації нових шкідливих об'єктів;
• Зміни структури сегетальної, рудеральної та лугової рослинності;
• Зниження об'єктивності фітосанітарних прогнозів та фітосанітарних заходів.

Останній пункт – наявність якісних досліджень та повноцінного моніторингу – дозволяє планувати систему захисних заходів. Таке планування та попередній вдумливий аналіз важливі, адже у групі пестицидів нараховується більше 200 тисяч найменувань, з яких гербіциди становлять 65-70%. Всі вони впливають на ґрунти та рослини (як бур'яни, так і культурні), а їхнє використання базується на критеріях оцінки, які наведені нижче.

На думку лектора, однією з найважливіших характеристик є селективність гербіциду до культури, оскільки останні 5-10 років різко збільшується рівень інсоляції і застосування гербіцидів, особливо страхових, може суттєво впливати на культурні рослини. Власне, що і спостерігається останні 3-5 років.

Також Сергій Ретьман розповів про принципи післядії гербіцидів на основі найбільш розповсюджених діючих речовин – сульфонілсечовин, а саме на їхній вплив на організацію сівозміни у господарствах. Крім того, обговорили аспекти застосування ґрунтових гербіцидів. Вони варті уваги:

• Ґрунтові гербіциди діють на рослини, як проростають з насіння. Відповідно, контролюють більшою мірою однорічні бур'яни;
• Мають вплив на декілька «хвиль» бур'янів;
• Дають можливість культурній рослині максимально розкрити свій біологічний потенціал;
• Велике значення при застосуванні гербіцидів має підготовка ґрунту, оскільки грудки в розмірі близько 1 сантиметру вже створюють «тіньові зони»;
• Бажано, щоб гербіцид знаходився на глибині 3-5 сантиметрів, де, власне, і розташована основна маса бур'янів;
• Якщо вносити ґрунтовий гербіцид без обробки, розчин проникає на глибину 0,2-0,3 см.

Для отримання максимального ефекту від внесення страхових гербіцидів слід дотримуватись декількох правил, які озвучив лектор:

• Застосовувати препарати в чітко визначені фази розвитку культури;
• Враховувати оптимальні фази бур'янів для їхнього контролю;
• Дотримуватись оптимального температурного режиму: оптимально, 10-20 градусів;
• Враховувати рівень токсичності на культурну рослину;
• Зважати на можливість післядії на культуру в сівозміні;
• Не вносити препарати, коли культура і бур'яни перебувають у стресовому стані.

Також проговорили вимоги до внесення гербіцидів залежно від змочувальних властивостей, глибини проникнення (перевага належить формі колоїдного розчину). Немалу частину лекції присвятили розгляду більшості бур'янів, які заважають максимізації урожаю кукурудзи. Хвощ польовий, талабан польовий, рутка лікарська, ромашка, просо волосовидне, падалиця соняшника, та навіть чорний паслін – всі ці види сегетальної рослинності отримали оцінку, а лектор навів рецептуру для боротьби з кожною.

Серед ключових тез – важливість обов'язкового попереднього проведення тесту на сумісність гербіцидів, адже існують формулятивна та хімічна несумісності. Через недбале ставлення до цього кроку на виході можна отримати не ефективні та недовговічні суміші. Тож лектор надав розширену інструкцію для проведення тесту на сумісність гербіцидів, а також – поради з оцінки та підвищення ефективності гербіцидів.