Головне питання, на яке шукали відповідь під час лекції: «Бур'яни в посадках кукурудзи та що в «Агро-Регіоні» з ними роблять? Адже шкодочинність бур'янів може призвести до втрати аж до 100% урожаю, оскільки конкурують за світло та вологу із культурами. Як сказав Юрій Лисак, «не варто забувати, що ми прийшли на їхню територію, і для того, щоб наша кукурудза виросла, ми маємо бути розумнішими, сильнішими та більш підготовленими за бур'яни».

Тож почали з класифікації шкідливих рослин. Серед усіх існуючих, на думку спікера, важливими є дві: за способом/строками внесення (досходові, післясходові та універсальні) та за спектром ефективності (протидводольні, протизлакові та комбіновані). У цих класифікаціях є один нюанс: найефективніші добрива – універсальні гербіциди із комбінованою дією – є найдорожчими у закупівлі і впливають на кінцевий прибуток господарства.

Стратегії використання таких добрив група компаній «Агро-Регіон» притримувалась до 2017 року. Однак потім вирішили використовувати ґрунтові гербіциди на усіх полях, крім тих, де попередником був соняшник. На таких землях використовується виключно страхові гербіциди.

«Бувають роки, – розповів спікер, – коли після внесення ґрунтового гербіциду на 60-70% полів більше нічого не вноситься. В такі роки захист нам коштує близько $10-12 за гектар. Бувають і такі роки та поля, коли ґрунтовий гербіцид не спрацював – додаємо протидводольний. В такому випадку ціна зростає на $5 на гектарі, але не перевищує $17/га».

У будь-якому випадку, незалежно від типу ґрунтів та обраної стратегії, найкращим рішенням стане постійний особистий наочний контроль за всім, що відбувається на полях. Головна причина – відсутність єдиного рішення для всіх бур'янів. Зокрема, Юрій навів декілька прикладів з власної практики, в який довелось боротись із ваточником сирійським, польовим хвощем та падалицею соняшника.

Окремо торкнулись теми післядії гербіцидів: треба дуже уважно знайомитись із регламентами застосування добрив, оскільки неуважність може впливати на сівозміну, а недбалість – коштувати урожаю. Не варто, поділився досвідом Юрій, використовувати нові засоби, оскільки частою є ситуація, при якій у перших інструкціях вказується відсутність післядії, але через рік-два перебування на ринку такі дописи з'являються.

Гарним рішенням для агрономів буде не намагатись розібратись із торговими марками на ринку, а приділити час вивченню діючих речовин, яких насправді є зо два десятки, і вони є фундаментом для усіх «новинок» від виробників.

Ще варто бути уважними до фаз застосування гербіцидів, адже існує велика кількість класифікацій та методологій визначення фаз – і можна заплутатись у розбіжностях між європейською та американською системами визначення. Практичним рішенням у цьому випадку буде порівняльна таблиця, якою поділився спікер (мал.1), а також розуміння, як саме рахувати листки на кукурудзі.